Skip to main content

Картавленье

, пор. гаркавити вимова. Картавленья анітрохи вже було не чути в вимові полковника. Писемський, Люди сорокових років. В скляних дверях мелькала струнка фігура графа Ламздорфа, --- і нам ясно, виразно чулося його співуче картавленье. Шелгунов, Спогади.

Малий академічний словник. - М.: Інститут російської мови Академії наук СРСР. Евгеньева А. П.. 1957-1984.