Skip to main content

Косоокий

, ; -глаз , , -о. 1. З косими очима; страждає косоокістю. В фургоні, в якому довелося їхати, очікував мене миршавий косоокий панич, в окулярах. Гл. Успенський, Кой про що. 2. розм. З косо поставленими, розкосими очима. Миготіли в пилу --- морди коней, жовті околиші, бронзові, косоокі особи бурятів-їздових. Вересаєв, На японській війні.

Малий академічний словник. - М.: Інститут російської мови Академії наук СРСР. Евгеньева А. П.. 1957-1984.